Вплив вапнування на забезпеченість рослин поживними речовинами

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Rosyjski. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

 

Вапнування є однією з основних агротехнічних процедур, що позитивно впливає на цілий ряд хімічних, фізичних і біологічних властивостей ґрунтів. Процедура вапнування є процесом внесення в ґрунт сполук кальцію і магнію з метою нейтралізації надлишкової кислотності. Не варто недооцінювати цей агрозахід: більшість процесів, які покращують родючість і врожайність рослин, переважно протікають в середовищах від слабокислого до лужного.

Вплив кислотності ґрунту на доступність поживних речовин

Для повноцінного розвитку і росту рослинам потрібен збалансований набір макро- і мікроелементів. Цей “коктейль” вони споживають з ґрунтового розчину, в якому елементи знаходяться у водорозчинній, доступній для рослин формі. Але можливість розчинятися і живити рослину значною мірою залежить від рівня рН ґрунту. Чим менше його значення за оптимальне для конкретного елементу, тим меншою біодоступністю він володіє.

З трьох основних мінералів (N, P, K) на підкислення ґрунту найбільше реагує фосфор. У той час, коли більшість елементів є доступними в досить широкому діапазоні рН (від слабокислого до нейтрального), цей елемент максимальну ефективність формування врожаю забезпечує на рівні рН, близькому до 7,0. Саме тому, коригуючи кислотність ґрунту, ми повинні прямувати саме до цього показника.

Варто зауважити, що в результаті підвищення рН кислих ґрунтів збільшується доступність не тільки фосфору, але і молібдену. Крім того, вапнування захищає рослини від токсичного впливу алюмінію, марганцю і важких металів. Однак багато теж не означає добре: інтенсивне вапнування може ускладнити надходження до рослин бору, цинку і марганцю, що також вплине на споживання фосфору. Але цього легко уникнути, якщо відповідально ставитися до рекомендацій щодо внесення добрив.

Дози вапна

Коли справа доходить до розрахунку кількості вапна на гектар, може здатися, що виходить занадто багато. Але майте на увазі, що частина вапна йде на нейтралізацію підкислювальної дії азотних добрив – особливо при використанні сульфату амонію і аміачної селітри. Тільки для підтримки оптимального рівня рН щорічно слід вносити більше 200 кг CaO на гектар, а якщо рівень кислотності вимагає корекції – значення збільшується в кілька разів.

У таблиці 1 наведені рекомендовані кількості доз CaO в залежності від діапазону потреби у вапнуванні і агрономічної категорії ґрунтів.

Таблиця 1. Оптимальні дози добрив вапна [т/га]

Чим важче ґрунт,тим вище рекомендовані дози вапна для корекції рН потрібні. Якщо аналіз виявив, що в ній недостатньо вільного магнію – варто використовувати магнезіальне вапно, а для грунтів, які не вимагають вапнування – сульфат магнію або інші магнієві добрива в дозуванні 30-60 кг MgO/га.

Найпомітніше ефективність від вапнування проявляється на другий-третій рік після внесення добрива. Але, крім правильного вибору розміру дози і і періоду внесення, дуже важливо використовувати оптимальну ф о р м у добрива. Для дуже легких і легких грунтів найбільш дієвим буде карбонатне вапно, для середніх і важких – оксидне вапно, а для грунтів з дуже низьким або низьким вмістом доступного магнію – магнієва вапно.

Добрива вапна в Україні

В Україні підкислення ґрунтів-нескінченний процес, виною якому як природні, так і антропогенні фактори. Але бути впевненим, що внесені в складі добрив поживні речовини працюють ефективно, можна тільки на ґрунтах, де рівень рН регулюється. Тому контролювати рівень кислотності і проводити вапнування або вносити добрива відповідно до агротехнічних рекомендацій надзвичайно важливо завжди, а не тільки тоді, коли фермерство стає збитковим.

Ринок кальцієвих добрив значно розвинувся в останні роки і, що радує, з’явилося дуже багато нових продуктів – в тому числі і в формі гранул з високою реактивністю (≈98%). Зверніть увагу, що деякі виробники в своїх рекомендаціях щодо оптимального дозування наводять значення від 250 до 1000 кг добрив на гектар. Якщо взяти за основу, що добриво містить близько 50% вапна, в чистому вигляді ми вносимо в ґрунт 125-500 кг/га. Але, якщо керуватися таблицею 1, виходить, що ці дози є підтримуючими і врівноважують втрати кальцію, викликані підкислюючою дією мінеральних добрив, живленням сільськогосподарських культур і вимиванням катіона в ґрунтовий профіль. Таким чином, якщо в господарстві дуже кислі і кислі ґрунти, слід використовувати набагато більше добрив вапна для досягнення оптимального рівня рН.

Яке ми пропонуємо рішення? Вітчизняний ринок кальцієвих добрив стрімко завойовує вапняк гранульований українського виробництва, і ми не могли залишитися осторонь. В якості сировини використовується щебінь вапняковий, а сам продукт виготовляється за сучасною польською технологією. Спочатку сировина перетирається в борошно з товщиною помелу 2-7 мкм, потім, тільки за допомогою води, формується в гранули з фракцією 2-6 і 6-10 мм. Меліорант містить 94% карбонату кальцію (CaCO3) (53% CaO) і може розсіюватися за допомогою розкидача для добрив.

Щоб уникнути блокування елементів живлення, що містяться в ґрунті, повну норму рекомендується вносити дрібно, протягом 3 років.

Для консультації та придбання вапняку гранульованого зв’язуйтеся з нами в соцмережах або за телефоном +38 (0472) 50-88-28. Варіанти відвантаження добрив-біг-беги 500 кг, тентований причіп або піввагон з доставкою до найближчої до господарства станції

І нехай все буде врожайно разом з “Террагрейн Груп”!