Фосфор: посібник з експлуатації

Sorry, this entry is only available in Ukrainian and Russian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in this site default language. You may click one of the links to switch the site language to another available language.

Проблема використання фосфору в Україні є досить поширеною. Вона проявляється у регулярному недовнесенні фосфорних добрив та порушенні балансу в системі азот-фосфор-калій. Але фосфор дуже важливий для рослин, і за важливістю поступається тільки азоту. Він є основним передавачем спадкових властивостей, регулятором енергетичного балансу, стимулятором синтезу нових клітин. Достатнє надходження фосфору важливе для розвитку кореневої системи, її стійкості перед хворобами, шкідниками та низькими температурами, для формування насіння та плодів, і швидкого та якісного їх дозрівання.

На відміну від інших елементів, фосфор не відрізняється особливою рухливістю та осідає у зоні внесення. Крім того, фосфор швидко і міцно фіксується ґрунтом, у зв’язку з чим рослини можуть поглинути з добрив лише малу його частину.

Поняття фосфорефективності культур

Не всі рослини засвоюють фосфор із ґрунту та добрив однаково. Наприклад, ріпак і гречка засвоювати фосфор можуть інтенсивніше, оскільки їх кореневі системи виділяють органічні кислоти, які підвищують розчинність неорганічних сполук фосфору в ґрунті. Жито та пшениця відрізняються високим співвідношенням коренів до надземної маси, що також переводить їх у розряд фосфорефективних культур. А ось томати, боби та цибуля характеризуються низьким співвідношенням коренів та надземної маси, і фосфор поглинають слабо.

Фосфорефективність визначається не тільки культурою, а й сортами/гібридами однієї й тієї ж культури. Наприклад, одні сорти мають добре розвинену кореневу систему, яка “обволікає” більший об’єм ґрунту і, відповідно, може “захопити” більше фосфору. Інші сорти відрізняються більш інтенсивною реакцією кислот, що виділяються корінням, а це дозволяє їм розчиняти і адсорбувати фосфор, що міститься в складі ґрунтових сполук.

Значною мірою особливості культури, що вирощується, визначає спосіб внесення фосфору. Фосфорефективні культури та сорти найкраще поглинають фосфор із ґрунту, і це пов’язано з низкою причин:

розміром та будовою кореневої системи;
співвідношенням підземної та надземної частини рослини;
утворенням або відсутністю мікоризи;
ступенем зміни рН;
збільшення гідролізу органічних фосфоровмісних сполук ґрунту;
виділення кореневою системою органічних кислот, які підвищують розчинність неорганічних сполук фосфору у ґрунті.

Ступінь фосфорефективності обов’язково потрібно враховувати при побудові системи живлення рослин, адже їм і так складно його “добувати”. Серед NPK фосфор у ґрунті найменш мобільний, а високий ступінь перетворення на малодоступні сполуки обертається тим, що 80% його ґрунтових запасів для рослин є недоступними.

Скільки, коли та як?

Скільки?

Головне питання, яким має задаватися агроном – чи потребує ґрунт внесення фосфору, і якщо так, то в якій кількості? На першу частину питання відповімо так: потреба у внесенні фосфору існує завжди. По-перше, слід поповнити винесення фосфору врожаєм; по-друге, багато культур добре відгукуються на внесення фосфору в невеликій кількості навіть на добре забезпечених ґрунтах; по-третє – покращення живлення рослин має на увазі певну пропорцію елементів у ґрунтовому розчині, яка змінюється при внесенні інших елементів.

Існує ціла низка методик розрахунку норм фосфорних добрив, значення в яких дещо відрізняються:

Розрахунок норм фосфорних добрив на насичення/підтримання оптимальної кількості рухомого фосфору у ґрунті;
Нормативні методи розрахунку;
Метод рекомендованих норм;
Балансово-розрахункові методи.

Який би метод ви не вибрали – проводити аналіз ґрунту для контролю вмісту фосфору все одно потрібно, і не рідше, ніж раз на 3-4 роки. Так ви зможете вчасно визначити – фосфор у нормі, має місце виснаження ґрунтових запасів або, навпаки, фосфор в ґрунті у надлишку. Будьте уважні і до рослинної діагностики: рослини неодмінно покажуть, чи добре вони забезпечені фосфором протягом усього періоду вегетації і чи правильно ви розрахували норму внесення добрив.Фосфор для рослинВизначаючи норми фосфорних добрив, обов’язково враховуйте такі фактори:

рН ґрунту;
структура ґрунту;
культура-попередник;
кількість органічної речовини у ґрунті;
біологічні особливості рослин (сорт/культура);
глибина проникнення та характер розвитку кореневої системи.

Фосфор – єдиний елемент з NPK, який при посіві можна внести повною дозою, при цьому її розмір на 10% можна знизити. Але такий “лайфхак” не підійде для культур, що відрізняються добре розвиненою кореневою системою: коріння, що сягає вглиб ґрунту, просто “пройде повз” фосфор, який лежить у верхньому шарі. До того ж, за відсутності дощів та поливу внесений фосфор так і залишиться у верхньому сухому шарі ґрунту – коренева система рослин тут його ніяк не зможе дістати.

Припосівне внесення фосфору (в рядок, разом із насінням) виправдовує себе за умови, що ви використовуєте ресурсозберігаючі технології обробки ґрунту. Але і в цьому випадку варто пам’ятати, що тривале внесення добрив у рядки неминуче призводить до виснаження земель та зниження їх родючості: “закон повернення” не скасовується навіть на високородючих ґрунтах.

Коли?

Друге, але не менш важливе питання – коли вносити фосфор? Пошук відповіді особливо актуальний у випадку ґрунтів із високою здатністю до зв’язування фосфору, зокрема, кислих, лужних, карбонатних. Щоб рухомі і легкозасвоювані форми фосфору не встигли перейти в незасвоювані і складні сполуки, гранульовані водорозчинні фосфорні добрива рекомендується вносити ближче до моменту споживання рослинами, тобто, в передпосівний та припосівний періоди.

Стартова доза фосфору дуже потрібна при посіві насіння в холодний і вологий ґрунт, зокрема ранньою весною або пізно восени. За таких умов ріст та розвиток кореневої системи рослин уповільнюється, знижується рухливість у ґрунті елементів живлення та уповільнюються процеси мінералізації органічної речовини.

Як?

Спойлер: універсального способу внесення фосфорних добрив під всі культури не існує. Рішення як вносити має прийматися з особливостей культури та вмісту фосфору у ґрунті:

Якщо вміст фосфору в ґрунті низький, найбільш ефективним буде поєднання внесення фосфору врозкид під час зяблевої оранки і рядок під час посіву.
При середньому рівні вмісту розчинних форм фосфору фосфорні добрива рекомендується вносити одним із двох способів: або врозкид під час зяблевої оранки, або в рядок під час посіву (у такому разі норму слід знизити на 10-15%).
Якщо вміст доступного фосфору у ґрунті високий, фосфорні добрива слід вносити лише у рядки (у зниженій нормі).
У випадку, коли вміст фосфору в ґрунті дуже високий, рішення вносити або не вносити залежить від системи землеробства, що використовується. При традиційній системі необхідності у внесенні фосфору немає, а за мінімальних або нульових технологій рішення визначається кожним конкретним випадком.

Вибирати між рядковим або суцільним внесенням варто також виходячи з особливостей культури, що вирощується. Наприклад, для кукурудзи буде краще, якщо фосфор рівномірно розподілено по всій зоні розвитку коріння. Підсилити ефект можна поєднанням внесення фосфору врозкид і в рядки.

Зернові злаки добре реагують на локальне внесення, оскільки коренева система у них розвинена слабо і “дістати” далеко у них можливості немає. До того ж, період вегетації у них припадає на холодну пору року, коли доступність фосфору знижується ще більше.

Для сої фосфорні добрива краще вносити врозкид перед посівом, оскільки коренева система культури розвинена добре.

Люцерну та інші кормові трави (злакові, бобові) підживлювати фосфором краще шляхом рівномірного внесення по всій площі. Ці культури формують велику кількість дрібних коренів поблизу поверхні ґрунту і можуть поглинути тільки той фосфор, що знаходиться в цьому шарі.

Важливо пам’ятати, що фосфор сам по собі має низький сольовий індекс і може бути внесений разом з насінням, тоді як азот і калій, що вносяться разом з фосфором, мають високий сольовий індекс і можуть викликати ураження молодих паростків.

Сьогодні досить ефективним способом внесення фосфорних добрив є позакореневе підживлення. Засвоєний через листову поверхню фосфор швидко залучається до метаболізму і набагато швидше досягає органів, у яких відчувається його дефіцит.Фосфор для рослин 2На жаль, листове підживлення має ряд “перешкод”, зокрема:

1. Проблема розчинності фосфорних добрив – багато джерел фосфору мають низьку розчинність у воді та велику кількістю баластних домішок.
2. Проблема дозування – важко досягти оптимального співвідношення об’єму рідкого добрива, що потрапляє на поверхню листя, та безпечної концентрації у ньому фосфору. Ту ж сечовину, наприклад, без шкоди для рослин можна вносити в набагато більших концентраціях, чого не скажеш про фосфор.
3. Проблема недостатнього розвитку листової поверхні рослин у період, коли потреба у фосфорі стоїть особливо гостро – на початкових фазах росту рослини мають маленьку листову площу, і позакореневе підживлення фосфором стає малоефективним.
4. Проблема великого дефіциту фосфору – так, у деяких випадках позакореневе внесення може задовольнити потребу рослин в елементі, але якщо доступного фосфору у ґрунті дуже мало – листове підживлення не допоможе.

По суті, по-справжньому ефективним позакореневе внесення стає тоді, коли вміст фосфору в ґрунті вищий за середній, а поглинання елемента ускладнене несприятливими погодними умовами – низькою температурою, дефіцитом вологи, нестачею сонячного світла.

У якій формі вносити?

Ще одне питання, яке непокоїть кожного агронома – у якій формі вносити фосфор? Однозначну відповідь дати складно, оскільки вона залежить від характеристик ґрунту, типу культури, погодних та кліматичних умов, періоду внесення та, що важливо, матеріальних та технічних можливостей фермера.

Сучасний ринок мінеральних добрив пропонує два типи добрив, що містять фосфор: водорозчинні і кислоторозчинні.

До водорозчинних відносяться: амофос, нітроамофос, діамофос та суперфосфати. Вони швидко вивільняють фосфор у ґрунтовий розчин і можуть бути внесені на будь-які типи ґрунтів та у будь-які терміни. Єдине – враховуйте, що фосфор із водорозчинних добрив легко зв'язується з компонентами ґрунтового розчину та переходить у недоступні форми.
До кислоторозчинних добрив належить, насамперед, фосфоритне борошно. Його краще вносити на кислі ґрунти під основну обробку, оскільки фосфор, який міститься в них, знаходиться в недоступній для рослин формі фосфатів і може засвоїтися тільки після взаємодії з кислим ґрунтовим розчином.

За формулою сучасні фосфорні добрива представлені у вигляді солей ортофосфорної та поліфосфорної кислот. Добрива на основі ортофосфорної кислоти – це найчастіше тверді добрива, а поліфосфорної – рідкі. Зручну для внесення форму ви вибираєте самі, оскільки, за даними численних досліджень, і орто-, і поліфосфати однаково впливають збільшення врожайності культур.

Засвоюваність рослинами фосфору не залежить від того, в якій формі вноситься добриво. Ступінь поглинання залежить від хімічного складу ґрунту, способу внесення, особливості розвитку кореневої системи культури, погодних та кліматичних умов. Єдина перевага на користь рідких форм добрив – вони більш рівномірно розподіляються в ґрунтовому шарі і швидше насичують його доступними фосфатами.

Взаємодія фосфору з іншими елементами

На засвоєння рослинами фосфору так чи інакше впливають інші елементи. Так, азот посилює засвоєння фосфатів, а кальцій, залізо, марганець і цинк, навпаки, блокують.

Зверніть увагу! Фосфор сам по собі має низький сольовий індекс і може вноситися разом з насінням без шкоди для майбутніх сходів. А ось поєднання фосфору, азоту та калію має високий сольовий індекс і для майбутніх сходів небезпечне опіками. У такому разі внесення добрив рекомендується проводити за схемою 5х5: добрива вносять на 5 см нижче та на 5 см у бік від насіння.

У разі припосівного внесення хороший ефект дає поєднання фосфору з азотом в амонійній формі, зокрема, амофосу та поліфосфату амонію. Вибір на користь другого часто роблять при внесенні з насінням за технологією pop-up. Високий результат дають рідкі комплексні добрива; при цьому їх можна змішувати з пестицидами та додавати мікроелементи (за умови позитивного результату тесту на сумісність).

Рекомендації від “Терарагрейн Груп”

Успішне використання фосфору неминуче пов’язане з розумінням потреб культури, що вирощується, і процесів, що відбуваються з фосфором у ґрунті. Якщо брати до уваги лише фінансові можливості внесення фосфорних добрив та розраховувати на фосфор, що міститься у ґрунті – можна порушити оптимальне співвідношення між елементами та значно знизити ефективність інших добрив.

На ринку міндобрив представлено багато фосфоровмісних продуктів. Але для асортименту нашої компанії ми відібрали ті, які рік у рік доводять свою ефективність на полях українських та зарубіжних фермерів. В першу чергу, це суперфосфат гранульований “Super fos dar 40” польського виробника “Fosfory”, Суперфосфат гранульований виробництва “Luvena”, а також комплексні NPK, PK та NP-добрива із серії “Polifoski”, “Amofoski”, “Lubofoski”, “Holist Agro”, “Optiplony” та “Lubofosy” від виробників “Luvena” та “Grupa Azoty”.

Наші фахівці завжди нададуть грамотну консультацію щодо вибору та внесення фосфорних та фосфоровмісних добрив, тому що ваш хороший урожай – це ваш хороший прибуток і наше добре ім’я.

Нехай все буде врожайно разом із “Терарагрейн Груп”!